- сіткар
- [с'ітка/р]
-ар'а/, ор. -аре/м, м. (на) -аре/в'і/ -ар'у/, кл. -а/р'у, мн. -ар'і/, -ар'і/ў, д. -ар'а/м
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
сіткар
Смотреть что такое "сіткар" в других словарях:
квіткар — я/, ч. 1) Те саме, що квітникар. 2) рідко. Продавець квітів … Український тлумачний словник
пліткар — я/, ч. Той, хто поширює, розносить плітки (див. плітка I) … Український тлумачний словник
сіткар — я/, ч. 1) Той, хто плете сітки. 2) Той, хто ловить рибу сіткою … Український тлумачний словник
щіткар — я/, ч. Робітник, що робить щітки (у 1 4 знач.) … Український тлумачний словник
щіткар — [шч ітка/р] ар а/, ор. аре/м, м. (на) аре/в і/ ар у/, кл. а/р у, мн. ар і/, ар і/y, д. ар а/м … Орфоепічний словник української мови
квіткар — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
пліткар — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
сіткар — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
щіткар — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
квіткар — каря, ч. Пр. Квітникар; людина, яка вирощує квіти … Словник лемківскої говірки
