сіткар


сіткар
[с'ітка/р]
-ар'а/, ор. -аре/м, м. (на) -аре/в'і/ -ар'у/, кл. -а/р'у, мн. -ар'і/, -ар'і/ў, д. -ар'а/м

Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.

Смотреть что такое "сіткар" в других словарях:

  • квіткар — я/, ч. 1) Те саме, що квітникар. 2) рідко. Продавець квітів …   Український тлумачний словник

  • пліткар — я/, ч. Той, хто поширює, розносить плітки (див. плітка I) …   Український тлумачний словник

  • сіткар — я/, ч. 1) Той, хто плете сітки. 2) Той, хто ловить рибу сіткою …   Український тлумачний словник

  • щіткар — я/, ч. Робітник, що робить щітки (у 1 4 знач.) …   Український тлумачний словник

  • щіткар — [шч ітка/р] ар а/, ор. аре/м, м. (на) аре/в і/ ар у/, кл. а/р у, мн. ар і/, ар і/y, д. ар а/м …   Орфоепічний словник української мови

  • квіткар — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • пліткар — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • сіткар — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • щіткар — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • квіткар — каря, ч. Пр. Квітникар; людина, яка вирощує квіти …   Словник лемківскої говірки


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.